Ніхто б не повірив у 1992 році, що Джо Ештергаз – відомий сценарист найскандальніших голлівудських фільмів, з великою набожністю прийматиме Святе Причастя та писатиме сценарій про об’явлення Пресвятої Богородиці в Ґвадалюпе (Мексика). Насамперед, він сам би висміяв таку ідею. Але Господь мав для нього зовсім відмінні плани…
Сьогодні в нашій рубриці, присвяченій незвичайним сучасним наверненням до католицтва людей найрізноманітніших станів – атеїстів, агностиків, збайдужілих католиків, протестантів, мусульман, визнавців інших релігій – буде мова про складну та суперечливу постать Джо Ештергаза, відомого й успішного американського сценариста угорського походження, одного з найбільш високооплачуваних, нащадка аристократичного роду Естергазі, автора двадцятки найскандальніших та найжорстокіших фільмів, які в світовому кінопрокаті зібрали понад мільярд доларів, винахідника так званого жанру «еротичного трилера». Життя, повне зловживань, алкоголю, наркотиків, вечірок і жінок, змусило його впасти на саме дно. Але саме тоді він знайшов Бога. Про довгий і нелегкий шлях переходу сценариста-мільйонера від тематики сексу й насильства до віри, до ревної участі в католицькій парафії й частого Святого Причастя та глибокого шанування Пресвятої Богородиці він написав у книжці «Носій хреста: спогад віри», що побачила світ 2008 року.
Я завжди був «поганим хлопцем»
Перші роки життя Джо провів у таборі біженців в Австрії, а шестирічним, разом з батьками, переїхав до США. Його батько, граф Іштван, був римо-католицьким видавцем та журналістом, але хлопець, що препогано вчився у школі, навіть не закінчив коледж, повністю віддалився від родини, бешкетував, крав автомашини, продавав наркотики, ледь не потрапив до в’язниці. Без сумніву, він відзначався неабияким талантом, виграв літературний конкурс, почав працювати в газетах, а згодом писати сценарії.
«Мене приваблювали темні персонажі й моторошна тематика, я писав сценарії, виходячи з цього досвіду… Все своє життя я був поганим, – написав він у своїй автобіографічній книжці. – Я був “королем сексу і насильства”, шахраєм з розпатланим волоссям, п’яницею, наркоманом, грубіяном, не без причини мене називали “ковбоєм кокаїну”… Я повністю втратив контроль над своїм життям. Я прокидався, не знаючи, ні де я, ні з ким».
Ештерхаз, що був одружений вдруге, і мав шестеро дітей – двоє від першого й четверо від другого подружжя – був за крок від втрати сім’ї. І тоді йому діагностували рак горла. Джо довелося пройти складну операцію, під час якої йому видалили 80 процентів гортані. Йому довелося відмовитися від алкоголю, тютюну й наркотиків і він буквально збожеволів.
Боже, будь ласка, допоможи мені
І саме тоді, в 2001 році, в житті Ештергаза відбулась радикальна зміна. Ось як він її описує:
«Одного, надзвичайно спекотного дня, йду вулицею, я раптом почав задихатись, відчув такий розпач, таку агонію, що, стікаючи потом, сів на тротуар, і почав стогнати й ридати. І тієї ж миті, не маючи до цього релігійного досвіду, я почав молитися. Я сказав: Боже, будь ласка, допоможи мені».
Останній раз Джо вимовляв слова молитви ще в глибокому дитинстві й тепер сам собі не вірив, чому так сказав. Цей жест дивним чином його приголомшив і, одночасно, заспокоїв. Джо відчув у душі мир і незвичайне просвітлення. Він порівнює свій незвичайний досвід з наверненням святого Павла на шляху до Дамаску:
«Перед моїми очима з’явилось сяюче, майже засліплююче світло, настільки сильне, що я був змушений затулити очі руками. Я вірю, що це було світло Христа».
І від цієї надзвичайної хвилини життя Джо Ештергаза пішло зовсім іншим шляхом: він відчув, що може жити без алкоголю, наркотиків та цигарок, що спроможен контролювати своє життя й перемогти. Разом з дружиною Наомі він став парафіянином найближчого від них католицького храму.
Навернення супроводилось також і чудом зцілення: лікарі ствердили, що йому більше не потрібно хіміотерапії, ані жодного іншого лікування. Джо відчув потребу написати книжку про своє життя, щоб подякувати Богові за дар життя й показати світові все те, що Господь зробив для нього.
Пресвята Євхаристія в житті Джо Ештергаза
Ештергаз признається, що спочатку він не був дуже захоплений римо-католицькою Церквою. Йому здавалось, що в храмах Християн віри євангельської проповіді цікавіші, переконливіші та більш пристосовані до сучасності. Але там не було Божественної Літургії, а життя без Святого Причастя здавалось йому порожнім. Тому незабаром Джо повернувся до католицького храму. В своїй книжці він пише, що Пресвята Євхаристія, Тіло й Кров Ісуса Христа, становить для нього унікальний і прекрасний досвід, що зміцнює душу й підіймає її до небесних висот.
«Признаюсь, що після того, як Господь увійшов у моє серце, мене більше не цікавить писати моторошні трилери. Моє життя тепер освічене Божим світлом і я не хочу повертатись до темряви минулих часів. У мене чудова сім’я, четверо синів та дружина, що мене в усьому підтримує. Я щасливий і вдячний Богові за кожну мить мого життя».
Ештергаз залишив Голлівуд і поселився з родиною в Огайо, в спокійній і тихій місцевості.
Пресвята Богородиці з Ґвадалюпе
Після несподіваного навернення Джо Ештергаз поїхав з дружиною Наомі до Мексики, до санктуарію Матері Божої Ґвадалюпської, щоб віддати в Її руки все своє майбутнє життя, благаючи, щоб Вона допомога йому стати Божим посланцем після того всього зла, яке він скоїв своїми кінематографічними роботами. І там у нього виникла думка створити художній кінофільм про об’явлення Пресвятої Богородиці в Ґвадалюпе, щоб ще більше поширити у світі почитання Пресвятої Діви Марії, Небесної покровительки американського континенту.
